Osmanthus Cordial reviewed Ворошиловград by Сергі́й Ві́кторович Жада́н
«Жінки це і є життя і смерть»? Як можна не хотіти виїбати одразу і життя і смерть?!
1 star
Цікава справа: на початку минулого десятиріччя Жадан активно жирував із темою анархізму, але писав отакі твори, де за правилами нескінченних статевих ігор слабу стать не можна аніяк зрозуміти, а відхилення від гендерної норми є кульмінація громадського лиха. За десять років український гомонаціонализм покріпшав, тому жирувати з деякими (але не з усіма — сапфічне кохання безпечніше) образами стало принадніше, а анархізм навпаки поблякнув, бо нам же ж потрібні міцні кордони, менти, держава тощо. І це не перезування — Жадан завжди був консервативним, але в суспільстві завжди вистачало занадто більше консервативних персонажів, на їх тлі це виглядає нормою. Дуже втомлює оцей ворох «гарячих входжень» во все, що рушиться, тому важко знайти сили зосередитися на якихось інших темах. Відповідь на головне питання роману, — «Що ми тут всі робимо?» — дуже дзен (ми тут бо ми тут), вона ж вторить висновкам щодо умов існування в цьому «тут»: «вдячність та відповідальність» складаються як самобезперечна …
Цікава справа: на початку минулого десятиріччя Жадан активно жирував із темою анархізму, але писав отакі твори, де за правилами нескінченних статевих ігор слабу стать не можна аніяк зрозуміти, а відхилення від гендерної норми є кульмінація громадського лиха. За десять років український гомонаціонализм покріпшав, тому жирувати з деякими (але не з усіма — сапфічне кохання безпечніше) образами стало принадніше, а анархізм навпаки поблякнув, бо нам же ж потрібні міцні кордони, менти, держава тощо. І це не перезування — Жадан завжди був консервативним, але в суспільстві завжди вистачало занадто більше консервативних персонажів, на їх тлі це виглядає нормою. Дуже втомлює оцей ворох «гарячих входжень» во все, що рушиться, тому важко знайти сили зосередитися на якихось інших темах. Відповідь на головне питання роману, — «Що ми тут всі робимо?» — дуже дзен (ми тут бо ми тут), вона ж вторить висновкам щодо умов існування в цьому «тут»: «вдячність та відповідальність» складаються як самобезперечна реальність. Шкода автора через це, та шкода, що я стратив на все це час.